Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору – Верховний Суд

Таку позицію висловив Верховний Суд, розглянувши у складі колегії судової палати Касаційного адміністративного суду 4 вересня 2018 року справу № К/9901/47078/18 за позовом до державного реєстратора про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії.
У рішенні зазначається, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору. При цьому участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. У свою чергу, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він, головним чином, обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо позивач намагається захистити своє порушене суб’єктивне право шляхом оскарження управлінських дій суб'єктів владних повноважень.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 805/4506/16-а та від 27 червня 2018 року у справі № 815/6945/16.
Суд зауважив, що аналіз зазначених фактичних обставин справи дає підстави вважати, що між учасниками справи існує корпоративний спір, який фактично полягає у встановленні судом особи, яка є власником частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю.
Вирішуючи цей спір, суди попередніх інстанцій з’ясовували особу, якій належить частка у статутному капіталі товариства, а тому фактично вийшли за межі предметної юрисдикції адміністративного судочинства, визначеної ст. 17 КАС України.
На переконання Суду, у справі оскаржуються реєстраційні дії, яким передує невирішений корпоративний спір, у межах якого можуть бути розв’язані й питання, пов’язані з реєстрацією змін керівника юридичної особи та зміни складу або інформації про засновників, а тому цей спір не пов’язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача та третіх осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства (постанова Верховного Суду України від 24 січня 2017 року у справі № 815/6165/14, а також постанова Великої Палати ВС від 14 березня 2018 року у справі № 396/2550/17).
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що зазначена категорія спору не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Джерело: Веб-сайт Верховного Суду: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/